Положення про академічну доброчесність учасників освітнього процесу Сасівського закладу загальної середньої освіти І - ІІІ ступенів
І. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
1.1. Положення про академічну доброчесність Сасівського ЗЗСО І – ІІІ ступенів (далі - Положення) є шкільним нормативним документом, який спрямований на забезпечення надавачами якісних освітніх послуг здобувачам освіти, додержання правових, етичних норм поведінки всіма учасниками освітнього процесу школи.
1.2. Положення розроблено на основі ст. 36 Конституції України, Цивільного кодексу України, Конвенції ООН «Про права дитини», статті 43 Закону України «Про повну загальну середню освіту» Закону України «Про освіту», «Про видавничу справу», «Про запобігання корупції», «Про авторське право та суміжні права», Статуту Сасівського ЗЗСО І - ІІІ ступенів, Правил внутрішнього розпорядку школи, нормативних документів Міністерства освіти і науки України (далі – МОН України).
1.3. Дія Положення поширюється на педагогічних працівників, здобувачів освіти, учасників освітнього процесу школи.
ІІ. МЕТА І ЗАВДАННЯ ПОЛОЖЕННЯ
2.1. Мета:
Утвердження в школі норм академічної доброчесності стосовно дотримання педагогічними працівниками, здобувачами освіти та всіма учасниками освітнього процесу стандартів чесної та високопрофесійної діяльності, утвердження високого рівня педагогічної культури, етичних цінностей та демократичних принципів у всіх сферах шкільного середовища
2.2. Завдання:
2.2.1. Розробка і впровадження системи утвердження доброзичливого морального мікроклімату та принципів академічної доброчесності у всіх сферах шкільного життя;
2.2.2. Дотримання кожним учасником освітнього процесу демократичних норм та принципів академічної доброчесності відповідно до своїх компетенцій.
2.2.3. Забезпечення умов щодо дотримання всіма учасниками навчально-виховного процесу загально-етичних стандартів, високої педагогічної культури на засадах взаємодовіри, взаємоповаги, чесності, відповідальності та об’єктивності.
2.2.4. Удосконалення механізмів освоєння учасниками освітнього процесу положення про академічну відповідальність за порушення принципів академічної доброчесності.
ІІІ. ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ
3.1. Академічна доброчесність – це сукупність етичних принципів та визначених Законом правил, якими мають керуватися учасники освітнього процесу під час навчання, викладання та провадження наукової (творчої) діяльності з метою забезпечення довіри до результатів навчання, наукових (творчих) досягнень, попередження порушень освітнього процесу.
3.2. Дотримання академічної доброчесності педагогічними працівниками передбачає:
ü посилання на джерела інформації у разі використання ідей, тверджень, відомостей;
ü дотримання норм законодавства про авторське право;
ü надання достовірної інформації про результати досліджень та власну педагогічну (науково-педагогічну, творчу) діяльність;
ü контроль за дотриманням академічної доброчесності здобувачами освіти.
3.3. Дотримання академічної доброчесності здобувачами освіти передбачає:
ü самостійне виконання навчальних завдань, поточного та підсумкового контролю результатів навчання (для осіб з особливим освітніми потребами ця вимога застосовується з урахуванням їх індивідуальних потреб і можливостей);
ü посилання на джерела інформації у разі використання ідей, тверджень, відомостей;
ü дотримання норм законодавства про авторське право;
ü надання достовірної інформації про результати власної навчальної (наукової, творчої) діяльності.
3.4. Порушеннями академічної доброчесності у системі загальної середньої освіти є академічний плагіат, фабрикація, фальсифікація, списування, обман, хабарництво, необ’єктивне оцінювання, що визначені Законом України «Про освіту»:
3.4.1. Академічний плагіат – оприлюднення (частково або повністю) наукових (творчих) результатів, отриманих іншими особами, як результатів власного дослідження (творчості) та/або відтворення опублікованих текстів (оприлюднених творів мистецтва) інших авторів без зазначення авторства. Самоплагіат – оприлюднення (частково або повністю) власних раніше опублікованих наукових результатів як нових.
3.4.2. Фабрикація – вигадування даних чи фактів, що використовуються в освітньому процесі або наукових дослідженнях.
3.4.3. Фальсифікація – свідома зміна чи модифікація вже наявних даних, що стосуються освітнього процесу чи наукових досліджень.
3.4.4. Списування – виконання письмових робіт із залученням зовнішніх джерел інформації (шпаргалки, навушники, зокрема мікронавушники, телефони, планшети, тощо), крім дозволених для використання, зокрема під час оцінювання результатів навчання, а також повторне використання раніше виконаної іншою особою письмової роботи (лабораторної, контрольної, самостійної, індивідуальної, тощо).
3.4.5. Обман – надання завідомо неправдивої інформації щодо власної освітньої (наукової, творчої) діяльності чи організації освітнього процесу; формами обману є, зокрема, академічний плагіат, самоплагіат, фабрикація, фальсифікація, списування. А також такі форми обману, як:
ü надання педагогічними працівниками та іншими особами допомоги учням під час проходження ними підсумкового оцінювання (семестрового та річного), ДПА та ЗНО, не передбаченої умовами та/або процедурами їх проходження;
ü використання учнем під час контрольних заходів непередбачених допоміжних матеріалів та/або технічних засобів;
ü проходження процедури оцінювання результатів навчання замість інших осіб;
ü необ’єктивне оцінювання компетентностей педагогічних працівників під час атестації чи сертифікації.
3.4.6. Хабарництво – надання (отримання) учасником освітнього процесу чи пропозиція щодо надання (отримання) коштів, майна, послуг, пільг чи будь-яких інших благ матеріального чи нематеріального характеру з метою отримання неправомірної переваги в освітньому процесі.
3.4.7. Зловживання впливом – пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди особі, яка пропонує чи обіцяє (погоджується) за таку вигоду або за надання такої вигоди третій особі вплинути на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави.
3.4.8. Необ’єктивне оцінювання - свідоме завищення або заниження оцінки результатів навчання здобувачів освіти.
IV. ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДОТРИМАННЯ УЧАСНИКАМИ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ КУЛЬТУРИ АКАДЕМІЧНОЇ ДОБОРОЧЕСНОСТІ
4.1. Усі учасники освітнього процесу зобов’язані забезпечувати:
ü дотримання Конституції, законів України, Конвенції ООН «Про права дитини»;
ü дотримання етичних норм спілкування на засадах партнерства, взаємоповаги, толерантності стосунків;
ü утвердження демократичних відносин між учасниками освітнього процесу
ü плекання позитивного іміджу школи, примноження її традицій;
ü запобігання корупції, хабарництву;
ü збереження та примноження методичної та матеріально-технічної бази школи;
ü дотримання норм про авторські права;
ü надання правдивої інформації про результати власної навчальної (наукової, творчої) діяльності;
ü невідворотності відповідальності з підстав та в порядку, визначених відповідно Законом України «Про освіту» та іншими спеціальними законами.
4.2. Здобувачі освіти повинні:
4.2.1. Знати і користуватись правами на: об’єктивне оцінювання результатів навчання; відзначення успіхів своєї діяльності; свободу творчої, спортивної, оздоровчої, культурної, просвітницької, мистецької діяльності; захист від приниження честі та гідності, будь-яких форм насильства та експлуатації, дискримінації за будь-якою ознакою, пропаганди та агітації, що завдають шкоди здоров’ю здобувача освіти; користування навчально-оздоровчою інфраструктурою школи; участь у громадському самоврядуванні та управлінні закладом освіти;
4.2.2. Виконувати обов’язки:
ü поважати права, свободи та законні інтереси всіх учасників освітнього процесу, дотримуватися етичних норм;
ü поважати людську гідність оточуючих як у школі так і поза її межами;
ü виконувати правила учнів, правила внутрішнього розпорядку школи;
ü відповідально ставитися до власного здоров’я, здоров’я оточуючих, довкілля;
ü самостійно виконувати навчальні завдання поточного та підсумкового контролю без використання зовнішніх джерел інформації, крім дозволених для використання, зокрема під час оцінювання результатів навчання (самостійні, контрольні, ДПА);
ü особистою присутністю на всіх заняттях, окрім випадків, викликаних поважними причинами.
ü виконувати вимоги освітньої програми (індивідуального навчального плану за його наявності), дотримуючись принципу академічної доброчесності;
4.2.3. Залучення здобувачів освіти під час освітнього процесу до виконання робіт чи до участі у заходах, не пов’язаних з реалізацією освітньої програми, забороняється, крім випадків, передбачених рішенням Кабінету Міністрів України
4.3. Педагогічні працівники повинні:
4.3.1. Знати і користуватись правами на: академічну свободу, включаючи свободу викладання; вільний вибір форм, методів навчання, що відповідають освітній програмі; педагогічну ініціативу; розроблення та впровадження авторських навчальних програм, проектів, освітніх технологій, методів навчання; користування методичною, навчально-технічною інфраструктурою школи; підвищення кваліфікації; вільний вибір освітніх програм, форм навчання, установ, що здійснюють підвищення кваліфікації вчителів; відзначення успіхів та об’єктивне оцінювання своєї професійної діяльності; захист професійної честі та гідності; індивідуальну освітню діяльність за межами школи; творчу відпустку строком до одного року не більше одного разу на 10 років із зарахуванням до стажу роботи; участь у громадському самоврядуванні та роботі колегіальних органів управління школи;
4.3.2. Виконувати обов’язки:
ü неухильно дотримуватись правил внутрішнього розпорядку школи, виконувати посадові обов’язки із надання якісних освітніх послуг з використанням в практичній діяльності інноваційних здобутків в галузі освіти;
ü настановленням і особистим прикладом утверджувати повагу до суспільної моралі та суспільних цінностей, зокрема правди, справедливості, патріотизму, гуманізму, толерантності, працелюбства, корпоративної етики;
ü обов’язкової присутності та активної участі у роботі педагогічних рад, нарад та методичних заходах;
ü об’єктивного і неупередженого оцінювання результатів навчання здобувачів освіти;
ü здійснення контролю за дотриманням академічної доброчесності здобувачами освіти, інформування їх про типові порушення академічної доброчесності та види відповідальності за її порушення;
ü формування у здобувачів освіти прагнення до взаєморозуміння, миру, злагоди між усіма народами, етнічними, національними, релігійними групами;
ü захист здобувачів освіти під час освітнього процесу від будь-яких форм фізичного та психічного насильства, приниження честі та гідності, дискримінації за будь-якою ознакою, пропаганди та агітації, що завдають шкоди здоров’ю здобувача освіти, запобігати вживанню ними та іншими особами на території закладів освіти алкогольних напоїв, наркотичних засобів, іншим шкідливим звичкам;
4.3.3. Педагогічні, науково-педагогічні та наукові працівники мають також інші права та обов’язки, передбачені законодавством, колективним договором, трудовим договором або прописані установчими документами школи.
4.4. Батьки:
4.4.1. Знати і користуватись правами на: захист відповідно до законодавства; права та законні інтереси здобувачів освіти; запит і отримання інформації від закладу освіти; брати участь у громадському самоврядуванні закладу освіти, зокрема обирати і бути обраними до органів громадського самоврядування закладу освіти; інформацію про планові та позапланові заходи, дослідження, обстеження та надавати згоду на участь у них дитини; брати участь у розробленні індивідуальної програми розвитку дитини та/або індивідуального навчального плану; результати навчання своїх дітей і результати оцінювання якості освіти у закладі освіти та його освітньої діяльності.
4.4.2. Виконувати обов’язки:
ü дбати про фізичне і психічне здоров’я дитини, сприяти розвитку її здібностей, формувати навички здорового способу життя;
ü забезпечити дотримання дитиною правил для учнів, правил внутрішнього розпорядку школи, відвідування уроків;
ü сприяти виконанню дитиною освітньої програми та досягненню дитиною передбачених нею результатів навчання;
ü поважати гідність, права, свободи і законні інтереси своєї дитини та інших учасників освітнього процесу;
ü утверджувати в дитини повагу до суспільної моралі та суспільних цінностей, зокрема правди, справедливості, патріотизму, гуманізму, толерантності, працелюбства;
ü формувати відповідальне ставлення дитини до шкільного майна та майна учасників освітнього процесу;
ü виховувати у дітей повагу до гідності, прав, свобод і законних інтересів людини, законів та етичних норм, відповідальне ставлення до власного здоров’я, здоров’я оточуючих і довкілля;
ü формувати у дитини культуру діалогу, культуру життя у взаєморозумінні, мирі та злагоді між усіма народами, етнічними, національними, релігійними групами, представниками різних політичних і релігійних поглядів та культурних традицій, різного соціального походження, сімейного та майнового стану;
ü формувати в дитини усвідомлення необхідності додержуватися Конституції та законів України;
4.4.3. Держава надає батькам здобувачів освіти допомогу у виконанні ними своїх обов’язків, захищає права сім’ї. Інші права та обов’язки батьків здобувачів освіти встановлені законодавством, установчими документами школи.
V. ПОПЕРЕДЖЕННЯ ПОРУШЕНЬ АКАДЕМІЧНОЇ ДОБРОЧЕСНОСТІ
5.1. Інформування громадськості про Положення через оприлюднення на шкільному веб-сайті.
5.2. Системне інформування педагогічних працівників, здобувачів освіти про дотримання принципів та правил академічної доброчесності;
5.3. Проведення тематичних бесід з усіма працівниками та методичних заходів з учителями щодо системної роботи із утвердження в школі академічної доброчесності.
5.4. Проведення вчителями навчально-виховних профілактичних заходів для учнів;
5.5. Ознайомлення здобувачів освіти з вимогами дотримання правил академічної доброчесності під час підсумкового оцінювання, ДПА, ЗНО;
5.6. Використання педагогами сервісів антиплагіату для перевірки розроблених авторських навчальних програм, проектів, освітніх технологій, методів навчання.
VІ. ПОВНОВАЖЕННЯ КОМІСІЇ ЩОДО ВСТАНОВЛЕННЯ І РОЗСЛІДУВАННЯ ФАКТІВ ПОРУШЕНЬ АКАДЕМІЧНОЇ ДОБРОЧЕСНОСТІ
6.1. Працівники школи долучаються до утвердження академічної доброчесності у всіх сферах діяльності школи, повідомляють факти порушень членам шкільної комісії.
6.2. Рішенням педради створюється шкільна Комісія (далі – Комісія) із розслідування фактів порушень академічної доброчесності – незалежний орган для розгляду питань, пов’язаних із порушеннями та моніторингу взаємного дотримання усіма учасниками освітнього процесу правових норм Положення.
6.3. Комісія з питань академічної доброчесності працює на громадських засадах і наділена повноваженнями:
6.3.1. До складу Комісії входять у рівному співвідношенні представники від кожної сторони учасників освітнього процесу: педагогічного колективу, учнівського самоврядування, батьківської громади (за згодою).
6.3.2. Комісія зі свого складу обирає голову та секретаря. Голова Ради головує на засіданнях, при потребі підписує протоколи та рішення. За відсутності голови Комісії його обов’язки виконує заступник. Секретар Комісії здійснює повноваження щодо ведення протоколу засідання, технічної підготовки матеріалів до розгляду їх на засіданні тощо.
6.3.3. Комісія має право: розглядати заяви (за винятком анонімних) про порушення учасниками освітнього процесу академічної доброчесності; проводити дослідження порушень; залучати експертів щодо аналізу фактів про порушення правил академічної доброчесності; готувати пропозиції з питань підвищення професійної та загальної культури в освітній сферах школи.
6.3.4. За результатами розслідування факту порушень академічної доброчесності (списування, порушення авторського права, необ’єктивне оцінювання, плагіат тощо) Комісія приймає рішення про призначення відповідальності або рекомендації щодо виправлення непорозумінь з урахуванням окремих ситуацій.
6.3.5. Процедура розгляду, розслідування і прийняття рішення триває не більше 14 робочих днів. Термін повноважень Комісії – 3 роки. Термін звітування щороку, на серпневій педраді.
6.3.6. Свої повноваження Комісія здійснює за умови, що на засіданні присутні не менше ніж дві третини її складу. Рішення ухвалюються простою більшістю голосів від числа присутніх. Рішення комісії носять рекомендаційний характер.
6.4. Комісія приймає рішення про встановлення факту порушення учасником освітнього процесу академічної доброчесності та визначення виду академічної відповідальності за участю працівника та/або його законного представника.
6.5. Кожна особа, стосовно якої Комісія розглядає заяву має права: ознайомлюватися з усіма матеріалами перевірки факту порушення академічної доброчесності і подавати до них зауваження; надавати усні та письмові пояснення; брати участь у дослідженні доказів порушення академічної доброчесності; оскаржити рішення про притягнення до академічної відповідальності до органу, уповноваженого розглядати апеляції
VІІ. АКАДЕМІЧНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ
7.2. Академічна відповідальність не є різновидом юридичної відповідальності і не перешкоджає притягненню осіб до юридичної відповідальності (кримінальної, адміністративної, цивільної чи дисциплінарної) у випадках, передбачених чинним законодавством.
7.2. Академічна відповідальність за порушення академічної доброчесності поширюється на всіх учасників освітнього процесу
7.3. Педагогічні працівники, стосовно яких встановлено факт порушення академічної доброчесності:
7.3.1. Не можуть бути залучені до проведення процедур та заходів забезпечення і підвищення якості освіти, учнівських олімпіад та інших змагань.
7.3.2. Не можуть бути допущені до позачергової атестації, що має на меті підвищення кваліфікаційної категорії або присвоєння педагогічного звання.
7.3.3. Не можуть отримувати будь-які види заохочення (премії, інші заохочувальні виплати, нагороди тощо) протягом одного року.
7.3.4. Можуть бути позбавлені педагогічного звання.
7.3.5. Факт порушення академічної доброчесності враховується під час:
вирішення питання про притягнення педагогічного працівника до дисциплінарної відповідальності; конкурсного відбору на посаду керівника закладу освіти.
7.3.6. Можуть бути внесені до реєстру порушників академічної доброчесності.
7.3.7. Рішення про встановлення факту порушення педагогічним працівником академічної доброчесності та визначення виду академічної відповідальності приймає Комісія за участю працівника та/або його законного представника.
7.4. За порушення академічної доброчесності до учня може бути застосовано такі види академічної відповідальності:
7.4.1. Зауваження.
7.4.2. Анулювання результатів і повторне проходження підсумкового оцінювання
7.4.3. Повторне проходження державної підсумкової атестації.
7.4.4. Повторне проходження відповідного освітнього компонента освітньої програми.
7.4.5. Позбавлення отриманих із порушеннями академічної доброчесності академічної стипендії, призових місць на учнівських змаганнях, турнірах, І етапу Всеукраїнських учнівських олімпіадах, конкурсах.
7.5. Академічна відповідальність для всіх учасників освітнього процесу передбачає: пояснюючі бесіди, рекомендації щодо недопущення порушень академічної доброчесності.
7.6. Види академічної відповідальності, що можуть бути застосовані до учнів та педагогічних працівників, повинні бути співмірними із вчиненими порушеннями. За одне порушення може бути застосовано лише один із видів академічної відповідальності.
7.7. Рішення про притягнення до академічної відповідальності може бути оскаржене у порядку, визначеному положенням про внутрішню систему забезпечення якості освіти закладу освіти.
VIІІ. ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ
8.1. Положення ухвалюється педагогічною радою школи більшістю голосів і набирає чинності з моменту ухвалення.
8.3. Учасники освітнього процесу зобов’язані знати зміст Положення про академічну доброчесність. Новопризначені працівники та здобувачі освіти повинні ознайомитись з цим документом протягом першого місяця роботи. Незнання або нерозуміння норм цього Положення не є виправданням порушень академічної доброчесності.
8.3. Зміни та доповнення до Положення можуть бути внесені кожним учасником освітнього процесу, погоджуються із органами учнівського самоврядування, подаються на схвалення педагогічної ради та затверджуються наказом директора школи
8.4. Контроль за виконанням вимог Положення несуть посадові особи школи відповідно до своїх функціональних обов’язків
Додаток 1
до Положення про
академічну доброчесність
Критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників
Процедура оцінювання педагогічної діяльності педагогічного працівника включає в себе атестацію та сертифікацію.
Атестація педагогічних працівників – це система заходів, спрямованих на всебічне та комплексне оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників.
Атестація педагогічних працівників може бути черговою або позачерговою. Педагогічний працівник проходить чергову атестацію не менше одного разу на п’ять років, крім випадків, передбачених законодавством.
За результатами атестації визначається відповідність педагогічного працівника займаній посаді, присвоюються кваліфікаційні категорії, педагогічні звання. Перелік категорій і педагогічних звань педагогічних працівників визначається Кабінетом Міністрів України.
Рішення атестаційної комісії може бути підставою для звільнення педагогічного працівника з роботи у порядку, встановленому законодавством.
Положення про атестацію педагогічних працівників затверджує центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки.
Щорічне підвищення кваліфікації педагогічних працівників закладів загальної середньої освіти здійснюється відповідно до Закону України “Про освіту”. Загальна кількість академічних годин для підвищення кваліфікації педагогічного працівника впродовж п’яти років не може бути меншою за 150 годин для педагогів школи та 120 шодин для педагогів дошкільного відділення, з яких певна кількість годин має бути обов’язково спрямована на вдосконалення знань, вмінь і практичних навичок у частині роботи з дітьми з особливими освітніми потребами.
Один із принципів організації атестації – здійснення комплексної оцінки діяльності педагогічного працівника, яка передбачає забезпечення всебічного розгляду матеріалів з досвіду роботи, вивчення необхідної документації, порівняльний аналіз результатів діяльності впродовж усього періоду від попередньої атестації. Необхідною умовою об’єктивної атестації є всебічний аналіз освітнього процесу у закладі, вивчення думки батьків, учнів та колег вчителя, який атестується тощо.
Визначення рівня результативності діяльності педагога, оцінювання за якими може стати підставою для визначення його кваліфікаційного рівня наведено в таблиці «Критерії оцінювання роботи вчителя»:
Критерії оцінювання роботи вчителя
Критерії | Кваліфікаційні категорії | ||
Спеціаліст другої категорії | Спеціаліст першої категорії | Спеціаліст вищої категорії | |
І. Професійний рівень діяльності вчителя | |||
1.Знання теоретичних і практичних основ предмета | Відповідає загальним вимогам, що висуваються до вчителя. Має глибокі знання зі свого предмета | Відповідає вимогам, що висуваються до вчителя першої кваліфікаційної категорії. Має глибокі та різнобічні знання зі свого предмета й суміжних дисциплін | Відповідає вимогам, що висуваються до вчителя вищої кваліфікаційної категорії. Має глибокі знання зі свого предмета і суміжних дисциплін, які значно перевищують обсяг програми |
2. Знання сучасних досягнень у методиці: | Слідкує за спеціальною і методичною літературою; працює за готовими методиками й програмами нав-чання; використовує прогресивні ідеї минулого і сучасності; уміє самостійно розробляти методику викладання | Володіє методиками аналізу навчально-методичної роботи з предмета; варіює готові, розроблені іншими методики й програми; використовує програми й методики, спрямовані на розвиток особистості, інтелекту, вносить у них (у разі потреби) корективи | Володіє методами науково-дослідницької, експериментальної роботи, використовує в роботі власні оригінальні програми й методики |
3. Уміння аналізувати свою діяльність | Бачить свої недоліки, прогалини і прорахунки в роботі, але при цьому не завжди здатний встановити причини їхньої появи. Здатний домагатися змін на краще на основі самоаналізу, однак покращення мають нерегулярний характер і поширюються лише на окремі ділянки роботи | Виправляє допущені помилки і посилює позитивні моменти у своїй роботі, знаходить ефективні рішення. Усвідомлює необхідність систематичної роботи над собою і активно включається в ті види діяльності, які сприяють формуванню потрібних якостей | Прагне і вміє бачити свою діяльність збоку, об’єктивно й неупереджено оцінює та аналізує її, виділяючи сильні і слабкі сторони. Свідомо намічає програму самовдосконалення, її мету, завдання, шляхи реалізації |
4. Знання нових педагогічних концепцій | Знає сучасні технології навчання й виховання; володіє набором варіативних методик і педагогічних технологій; здійснює їх вибір і застосовує відповідно до інших умов | Уміє демонструвати на практиці високий рівень володіння методиками; володіє однією із сучасних технологій розвиваючого навчання; творчо користується технологіями й программами | Розробляє нові педагогічні технології навчання й виховання, веде роботу з їх апробації, бере участь у дослідницькій, експериментальній діяльності |
5. Знання теорії педагогіки й вікової психології учня | Орієнтується в сучасних психолого-педагогічних концепціях навчання, але рідко застосовує їх у своїй практичній діяльності. Здатний приймати рішення в типових ситуаціях | Вільно орієнтується в сучасних психолого-педагогічних концепціях навчання й виховання, використовує їх як основу у своїй практичній діяльності. Здатний швидко й підсвідомо обрати оптимальне рішення | Користується різними формами психолого-педагогічної діагностики й науково-обґрунтованого прогнозування. Здатний передбачити розвиток подій і прийняти рішення в нестандартних ситуаціях |
ІІ. Результативність професійної діяльності вчителя. | |||
1.Володіння способами індивідуалізації навчання | Враховує у стосунках з учнями індивідуальні особливості їхнього розвитку: здійснює диференційований підхід з урахуванням темпів розвитку, нахилів та інтересів, стану здоров’я. Знає методи діагностики рівня інтелектуального й особистісного розвитку дітей | Уміло користується елементами, засобами діагностики і корекції індивідуальних особливостей учнів під час реалізації диференційованого підходу. Створює умови для розвитку талантів, розумових і фізичних здібностей | Сприяє пошуку, відбору і творчому розвитку обдарованих дітей. Уміє тримати в полі зору «сильних», «слабких» і «середніх» за рівнем знань учнів; працює за індивідуальними планами з обдарованими і слабкими дітьми |
2.Уміння активізувати пізнавальну діяльність учнів | Створює умови, що формують мотив діяльності. Уміє захопити учнів своїм предметом, керувати колективною роботою, варіювати різноманітні методи й форми роботи. Стійкий інтерес до навчального предмета і висока пізнавальна активність учнів поєднується з не дуже ґрунтовними знаннями, з недостатньо сформованими навичками учіння | Забезпечує успішне формування системи знань на основі само- управління процесом учіння. Уміє цікаво подати навчальний матеріал, активізувати учнів, збудивши в них інтерес до особистостей самого предмета; уміло варіює форми і методи навчання. Міцні, ґрунтовні знання учнів поєднуються з високою пізнавальною активністю і сформованими навичками | Забезпечує залучення кожного школяра до процесу активного учіння. Стимулює внутрішню (мислительну) активність, пошукову діяльність. Уміє ясно й чітко викласти навчальний матеріал; уважний до рівня знань усіх учнів. Інтерес до навчального предмета в учнів поєднується з міцними знаннями і сформованими навичками |
3. Робота з розвитку в учнів загально- навчальних вмінь і навичок | Прагне до формування навичок раціональної організації праці | Цілеспрямовано й професійно формує в учнів уміння й навички раціональної організації навчальної праці (самоконтроль у навчанні, раціональне планування навчальної праці, належний темп читання, письма, обчислень). Дотримується єдиних вимог щодо усного і писемного мовлення: оформлення письмових робіт учнів у зошитах, щоденниках (грамотність, акуратність, каліграфія) | |
4.Рівень навченості учнів | Забезпечує стійкий позитивний результат, ретельно вивчає критерії оцінювання, користується ними на практиці; об’єктивний в оцінюванні знань учнів | Учні демонструють знання теоретичних і практичних основ предмета; показують хороші результати за наслідками зрізів, перевірних робіт, екзаменів | Учні реалізують свої інтелектуальні можливості чи близькі до цього; добре сприймають, засвоюють і відтворюють пройдений навчальний матеріал, демонструють глибокі, міцні знання теорії й навички розв’язування практичних завдань, здатні включитися в самостійний пізнавальний пошук |
ІІІ. Комунікативна культура | |||
1. Комунікативні й організаторські здібності | Прагне до контактів з людьми. Не обмежує коло знайомих; відстоює власну думку; планує свою роботу, проте потенціал його нахилів не вирізняється високою стійкістю | Швидко знаходить друзів, постійно прагне розширити коло своїх знайомих; допомагає близьким, друзям; проявляє ініціативу в спілкуванні; із задоволенням бере участь в організації громадських заходів; здатний прийняти самостійне рішення в складній ситуації. Усе виконує за внутрішнім переконанням, а не з примусу. Наполегливий у діяльності, яка його приваблює | Відчуває потребу в комунікативній і організаторській діяльності; швидко орієнтується в складних ситуаціях; невимушено почувається в новому колективі; ініціативний, у важких випадках віддає перевагу самостійним рішенням; відстоює власну думку й домагається її прийняття. Шукає такі справи, які б задовольнили його потребу в комунікації та організаторській діяльності |
2. Здатність до співпраці з учнями | Володіє відомими в педагогіці прийомами переконливого впливу, але використовує їх без аналізу ситуації | Обговорює й аналізує ситуації разом з учнями і залишає за ними право приймати власні рішення. Уміє сформувати громадську позицію учня, його реальну соціальну поведінку й вчинки, світогляд і ставлення до учня, а також готовність до подальших виховних впливів учителя | Веде постійний пошук нових прийомів переконливого впливу й передбачає їх можливе використання в спілкуванні. Виховує вміння толерантно ставитися До чужих поглядів. Уміє обґрунтовано користуватися поєднанням методів навчання й виховання, що дає змогу досягти хороших результатів при оптимальному докладанні розумових, вольових та емоційних зусиль учителя й учнів |
3. Готовність до співпраці з колегами | Володіє адаптивним стилем поведінки, педагогічного спілкування; намагається створити навколо себе доброзичливу обстановку співпраці з колегами | Намагається вибрати стосовно кожного з колег такий спосіб поведінки, де найкраще поєднується індивідуальний підхід з утвердженням колективістських принципів Моралі | Неухильно дотримується професійної етики спілкування; у будь-якій ситуації координує свої дії з колегами |
4. Готовність до співпраці з батьками | Визначає педагогічні завдання з урахуванням особливостей дітей і потреб сім’ї, систематично співпрацює з батьками | Залучає батьків до діяльності; спрямованої на створення умов, сприятливих для розвитку їхніх дітей; формує в батьків позитивне ставлення до оволодіння знаннями педагогіки й психології | Налагоджує контакт із сім’єю не тільки тоді, коли потрібна допомога батьків, а постійно, домагаючись відвертості, взаєморозуміння, чуйності |
5. Педагогічний такт | Володіє педагогічним тактом, а деякі його порушення не позначаються негативно на стосунках з учнями. | Стосунки з дітьми будує на довірі, повазі, вимогливості, справедливості | |
6. Педагогічна культура | Знає елементарні вимоги до мови, специфіку інтонацій у мовленні, темпу мовлення дотримується не завжди | Уміє чітко й логічно висловлювати думки в усній, письмовій та графічній формі. Має багатий словниковий запас, добру дикцію, правильну інтонацію | Досконало володіє своєю мовою, словом, професійною термінологією |
7. Створення комфортного мікроклімату | Глибоко вірить у великі можливості кожного учня. Створює сприятливий морально-психологічний клімат для кожної дитини | Наполегливо формує моральні уявлення, поняття учнів, виховує почуття гуманності, співчуття, жалю, чуйності. Створює умови для розвитку талантів, розумових і фізичних здібностей, загальної культури особистості | Сприяє пошуку, відбору і творчому розвиткові обдарованих дітей |
Сертифікація педагогічних працівників – це зовнішнє оцінювання професійних компетентностей педагогічного працівника (у тому числі з педагогіки та психології, практичних вмінь застосування сучасних методів і технологій навчання), що здійснюється шляхом незалежного тестування, самооцінювання та вивчення практичного досвіду роботи.
Сертифікація педагогічного працівника відбувається на добровільних засадах виключно за його ініціативи.